фантаст

Значення в інших словниках

1. фантаст — фанта́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. фантаст — див. письменник Словник синонімів Вусика
3. фантаст — [фантаст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іy Орфоепічний словник української мови
4. фантаст — ФАНТА́СТ, а, ч. 1. Людина з дуже розвиненою фантазією (у 1 знач.). – Бігме, ви чудовий фантаст. Із вас вийшов би непоганий Шерлок Холмс (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
5. фантаст — -а, ч. 1》 Людина з дуже розвиненою фантазією (у 1 знач.). || Той, хто захоплюється фантазуванням, не зважаючи на реальну дійсність. || розм. Той, хто завзято, настирливо намагається здійснити свої фантазії. 2》 Письменник, художник, який у своїх творах зображує, змальовує фантастичні сюжети. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фантаст — ФАНТАЗЕР (людина, схильна до фантазій, мрій), ФАНТАСТ, МРІЙНИК, УТОПІ́СТ книжн. (той, хто захоплюється нереальними мріями); ПРОЖЕКТЕ́Р ірон. (той, хто вигадує прожекти). — Ох і вигадько ж ти! Ох і фантазер! — всміхалася мати щасливо (О. Словник синонімів української мови
7. фантаст — ФАНТА́СТ, а, ч. 1. Людина з дуже розвиненою фантазією (у 1 знач.). — Бігме, ви чудовий фантаст. Із вас вийшов би непоганий Шерлок Холмс (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах