худо

Значення в інших словниках

1. худо — ху́до 1 прислівник незмінювана словникова одиниця рідко ху́до 2 іменник середнього роду зло арх. Орфографічний словник української мови
2. худо — ХУ́ДО¹, заст. 1. Присл. до худи́й². Худо жити, моя матусенько, за п'яницею (Ганна Барвінок). 2. у знач. пред. Те саме, що пога́но 5. Ой як же їй худо буде, Вона мене лаять буде (П. Словник української мови у 20 томах
3. худо — I заст. 1》 Присл. до худий II. 2》 у знач. присудк. сл. Те саме, що погано 5). II -а, с., заст. Щось погане, неприємне; зло, лихо. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. худо — ПОГА́НО присл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО, НЕГА́РНО, НЕГО́ЖЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, НЕЛА́ДНО, НЕДОЛАДНО, НЕЯКІСНО, ЖАХЛИ́ВО підсил., КЕ́ПСЬКО розм., ПОГАНЕ́НЬКО розм., НЕЗУГА́РНО розм., АБИ́ЯК розм. Словник синонімів української мови
5. худо — ХУ́ДО¹, заст. 1. Присл. до худи́й². Худо жити, моя матусенько, за п’яницею (Барв., Опов.., 1902, 270). 2. у знач. присудк. сл. Те саме, що пога́но 5. Ой як же їй худо буде, Вона мене лаять буде (Чуб. Словник української мови в 11 томах
6. худо — I. Худо, -да с. Худо, зло. Я їм добра не вжичу, худа не мислю. Чуб. V. 1172. --------------- II. Худо нар. Плохо, худо. Ой як добре буде, то я й забарюся, а як худо буде, то й назад вернуся. О. 1861. IV. 93. (н. п.). Словник української мови Грінченка