чепець

Очипок

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чепець — ЧЕПЕ́ЦЬ, чіпця́, ч. 1. Те саме, що очі́пок. Чув же я вісти [вісті] і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку (Сл. Б. Грінченка); Коси навіть заміжні не підтинають, а завивають їх на химлю.. та ховають під чепець (з навч. літ.). 2. Те саме, що са́льник 1. Словник української мови у 20 томах
  2. чепець — чепе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. чепець — чіпця, ч. 1》 Те саме, що очіпок. 2》 Те саме, що сальник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чепець — ОЧІ́ПОК (старовинний головний убір заміжньої жінки), ЧЕПЕ́ЦЬ, ЧІПЕ́ЦЬ, ЧІПО́К розм., КИ́ЧКА діал.; ЧУ́ШКА діал. (різновид цього убору); КОРА́БЛИК (з піднятою передньою і задньою частинами). Словник синонімів української мови
  5. чепець — ЧЕПЕ́ЦЬ, чіпця, ч. 1. Те саме, що очі́пок. Чув же я вісти [вісті] і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку (Сл. Гр.). 2. Те саме, що са́льник 1. Словник української мови в 11 томах
  6. чепець — Чепець, -нця м. 1) = очіпок. Гол. Од. 50. Kolb. І. 38. Чув же я вісти і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку. Маркев. 118. 2) Сѣтка, связанная изъ снурковъ на головѣ у замужнихъ мѣщанокъ. Гол. Од. 26. Гол. Од. 59. Словник української мови Грінченка