шушваль

Значення в інших словниках

1. шушваль — див. НАБРІД; шушвалок, шуя. Словник синонімів Караванського
2. шушваль — див. нікчемний Словник синонімів Вусика
3. шушваль — ШУ́ШВАЛЬ, і, ж., збірн., вульг. Негідні, нікчемні, не варті уваги й поваги люди. [Морозиха:] Спасибі, добрі молодці, за пісню! [І в а н:] Це я, тітко, добрий молодець, а то все шушваль! (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
4. шушваль — шу́шваль іменник жіночого роду негідні, нікчемні люди збірн., вульг. Орфографічний словник української мови
5. шушваль — -і, ж., збірн., вульг. Негідні, нікчемні, не варті уваги й поваги люди. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шушваль — НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИ́ЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТА розм., ШУ́ШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА́ зневажл. Словник синонімів української мови
7. шушваль — Шу́шваль, -валі, -валі, -валлю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. шушваль — ШУ́ШВАЛЬ, і, ж., збірн., вульг. Негідні, нікчемні, не варті уваги й поваги люди. [Морозиха:] Спасибі, добрі молодці, за пісню! [І в а н:] Це я, тітко, добрий молодець, а то все шушваль! (Кроп., І, 1958, 81). Словник української мови в 11 томах
9. шушваль — Шушваль, -лі ж. соб. Шушера, шушваль, дрянь, сбродъ. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка