щіль

Значення в інших словниках

1. щіль — ЩІЛЬ, і, ж., заст., рідко. Те саме, що щі́ли́на 1. Від сонця одлисок крізь щіль Згори проблимує, й відтіль Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (П. Грабовський); Перемога! Вікон маскувати вже не треба, Не ховатись в щіль, коли тривога... (І. Нехода). Словник української мови у 20 томах
2. щіль — щіль іменник жіночого роду щілина рідко Орфографічний словник української мови
3. щіль — -і, ж., заст., рідко. Те саме, що щілина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. щіль — Щіль, щі́лі, щі́лі, щі́ллю; щі́лі, -лей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. щіль — ЩІЛЬ, і, ж., заст., рідко. Те саме, що щі́ли́на 1. Від сонця одлисок крізь щіль Згори проблимує, й відтіль Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Граб., І, 1959, 406); Перемога! Вікон маскувати вже не треба, Не ховатись в щіль, коли тривога… (Нех., Ми живемо.., 1960, 85). Словник української мови в 11 томах
6. щіль — Щіль, -лі ж. Щель. Дві дровиняки, чотирі поляки, вісім дір, дев'ята щіль. (Загадка: ярмо). ХС. ІІІ. 61. Словник української мови Грінченка