іноплемінник
див. іноземець
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іноплемінник — ІНОПЛЕМІ́ННИК, а, ч., заст. Особа іншого племені, народу; чужинець. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі (з переказу); Ти ба, іноплемінник оголошує себе царем іудеїв! (з легенди); Роман-князь ревно наслідував Володимира і старався згубити іноплемінників (із журн.). Словник української мови у 20 томах