алілуя

Хваліть господа! [XI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алілуя — Славте Бога Словник чужослів Павло Штепа
  2. алілуя — (гр. alleluja — хваліть бога) — прославний, урочистий релігійний піснеспів з характерним розспівом на окремих складах слова. Найкращі зразки А. належать Й.С.Баху, Г.Ф.Генделю, В.А.Моцарту, П.І.Чайковському і за своїм художнім значенням сягають далеко за межі релігійного твору. Словник-довідник музичних термінів
  3. алілуя — виг. Уживається у відправах іудейської та християнської релігій для вираження славлення Бога. || Прославний, урочистий релігійний спів з характерним розспівом на окремих складах слова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. алілуя — АЛІЛУ́Я, виг., рел.-церк. 1. Заклик у християн та іудеїв, що означає “хваліть Господа”. Все, що дихає, хай Господа хвалить! Алілуя! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  5. алілуя — алілу́я (давньоєвр. галлелуйа – славте бога) 1. Вигук славлення бога в іудаїзмі, запозичений християнством. 2. Переносно – співати алілую – надмірно вихваляти. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. алілуя — Алілу́я, не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. алілуя — АЛІЛУ́Я, виг. Уживається у відправах іудейської і християнської релігій для вираження славлення бога. Кат лютує, А ксьондз скаженим язиком Кричить:"Те аеит! алілуя!.." (Шевч., II, 1953, 33). ◊ Співа́ти алілу́я кому, ірон., зневажл. — надмірно вихваляти кого-небудь. Словник української мови в 11 томах