амвон

Амво́н, амвона:

— підвищення в церкві перед так званими царськими вратами, з якого виголошуються проповіді [47]

— підвищення, з якого промовляють проповіді [44-1]

— підвищення, з якого промовляють проповіді в церквах [II]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амвон — (місце в церкві, з якого проповідують) проповідниця, казальниця. Словник синонімів Полюги
  2. амвон — амво́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. амвон — (у храмі) КАТЕДРА, підвищення, р. казальниця; П. трибуна. Словник синонімів Караванського
  4. амвон — І амбон, рідко амбона середня частина солеї перед царськими воротами, призначена для читання Євангелія та виголошування проповідей; дияконський амвон; передвівтарний амвон; рідко зовнішній престол Словник церковно-обрядової термінології
  5. амвон — Казальниця, див. канцель Словник чужослів Павло Штепа
  6. амвон — -а, ч. Підвищення в церкві перед так званими царськими вратами, з якого виголошуються проповіді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. амвон — АМВО́Н, а, ч. Підвищення в церкві перед вівтарем, з якого виголошуються проповіді. На амвоні стояв священик, який вів відправу (П. Загребельний); Виступив [єпископ] з вівтаря через дияконські двері .. і зійшов на амвон (О. Словник української мови у 20 томах
  8. амвон — амво́н (від грец. άμβων – виступ, підвищення) підвищення перед середньою частиною іконостаса в православному храмі. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. амвон — Казальниця, у християнських храмах невелика трибуна біля стіни, звичайно багато оздоблена; місце виголошення проповідей. Універсальний словник-енциклопедія
  10. амвон — АМВО́Н (підвищення в церкві, з якого проголошуються проповіді), ПРОПОВІ́ДНИЦЯ, КАЗА́ЛЬНИЦЯ зах. Виступив (єпископ) з вівтаря через дияконські двері.. і зійшов на амвон (О. Ільченко); Кілька вояків боязко підступили до сходів проповідниці (М. Словник синонімів української мови
  11. амвон — Амво́н, -ну (ч. р.) і амбо́на, -ни (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. амвон — АМВО́Н, а, ч. Підвищення в церкві перед так званими царськими вратами, з якого виголошуються проповіді. Виступив [єпископ] з вівтаря через дияконські двері.. і зійшов на амвон (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 300); Не отуманять слова нас. Слова пусті з амвона (Укр.. думи.., 1955, 449). Словник української мови в 11 томах
  13. амвон — (грец. — підвищення) 1. У ранньохристиянській чи візантійській церкві одна з кафедр для виголошення проповідей і читання Євангелія або Апостола, яка розташовується на боці хору (віми) під куполом та багато декорувалася різьбленням, мозаїками. Архітектура і монументальне мистецтво