аналой

Анало́й:

— високий, з похилим верхом столик у церкві, на якому кладуть ікони, богослужбові книги [1]

— столик у церкві, на якому кладуть ікони [X]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аналой — АНАЛО́Й, я, ч. У церкві – високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги і т. ін. Отець Палладій сидів коло низького аналоя (І. Нечуй-Левицький); Кандід за високим аналоєм помалу вичитував життя святого. Словник української мови у 20 томах
  2. аналой — АНАЛО́Й, я, ч. У церкві — високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо. Отець Палладій сидів коло низького аналоя (Н.-Лев., III, 1956, 365); Молодих обкрутили навколо аналоя, наділи їм вінчальні обручки (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 72). Словник української мови в 11 томах
  3. аналой — Анало́й, -ло́я; -ло́ї, -ло́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. аналой — анало́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. аналой — І заст. аналогій, аналогіон, розм. налой Високий столик із похилим верхом, що його використовують як підставку для богослужбових книг, читаючи з них під час богослужінь, і на який також виставляють хрест із розп'яттям, святці або храмову ікону для вшанування вірними; розм. поставець Словник церковно-обрядової термінології
  6. аналой — аналой (налой, аналогій) (лат. < грец. — місце думи) У православному храмі високий стіл з похилою поверхнею, призначений для ікон, хреста та читання стоячки богослужбових книг. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. аналой — Поставець, стілець Словник синонімів Вусика
  8. аналой — Ставець, столик Словник чужослів Павло Штепа
  9. аналой — -я, ч. У церкві – високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. аналой — Налой (грец. analogion — підставка для книг), у православному храмі високий, з похилим верхом, вкритий тканиною столик, який використовують під час відправ при читанні Євангелії як кафедру та як підставку при викладенні для поклоніння віруючим хреста, богослужебних книг, ікон та ін. святощів. Універсальний словник-енциклопедія
  11. аналой — СТІЛ (вид меблів для різних потреб у вигляді широкої, горизонтально укріпленої звичайно на чотирьох ніжках, дошки); ПИСЬМО́ВИЙ СТІЛ (з шухлядами); КА́ФЕДРА (вузький високий, з закритими боками — для викладачів, доповідачів, лекторів і т. ін. Словник синонімів української мови