1. Словник з творів Івана Франка

арідник

Арідник:

— чорт [21,IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арідник — а́рідник іменник чоловічого роду, істота злий дух діал. Орфографічний словник української мови
  2. арідник — див. ДІДЬКО. Словник синонімів Караванського
  3. арідник — -а, ч., діал. Злий дух; чорт, дідько. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. арідник — А́РІДНИК, а, ч., діал. Злий дух; чорт, дідько. Знав [Іван], що на світі панує нечиста сила, що арідник .. править усім (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  5. арідник — див. чорт Словник синонімів Вусика
  6. арідник — За демонологічними уявленнями гуцулів, найголовніший чорт, якому підпорядковуються чорти нижчих рангів: дідьки, біси, юдники, щезники. Універсальний словник-енциклопедія
  7. арідник — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови
  8. арідник — А́РІДНИК, а, ч., діал. Злий дух; чорт, дідько. Знав [Іван], що на світі панує нечиста сила, що арідник.. править усім (Коцюб., II, 1955, 307). Словник української мови в 11 томах
  9. арідник — А́рідник, -ка м. Чортъ. Шух. І. 36. арідник го знає! — Чортъ его знаетъ. Фр. Пр. 9. Словник української мови Грінченка