банта

Ба́нта:

— поперечна балка між кроквами [51]

ба́нти: перекладина (при постройкѣ крыши) [ІФ,1890]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банта — БА́НТА, и, ж. Те саме, що ба́нтина. Борошняний пил висів у повітрі, а стіни [млина], банти і постав були обсипані ним, як снігом (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  2. банта — ПЕРЕКЛА́ДИНА (горизонтально підвішена, закріплена дошка, жердина тощо), ПОПЕРЕ́ЧКА, ПОПЕРЕ́ЧИНА, ПЕРЕКЛА́ДКА, ПОПЕРЕ́ЧНИК рідше, ПЕРЕ́ЧКА рідше; БА́НТИНА, БА́НТА (перев. між кроквами); ОБНІ́ЖОК (стола, стільця); ПЕРЕХРЕСТЯ, ПЕРЕБО́ЇНА діал. (у хресті). Словник синонімів української мови
  3. банта — Ба́нта, -ти; ба́нта, ба́нтів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. банта — ба́нта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. банта — Банта, -ти ж. 1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Kolb. I. 55. Кури сплять на бантах. Подольск. г. О животныхъ: піти на банти — издохнуть. кінь пійшов на банта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах. Ном. № 14023. 2) мн. банти = вергуни. Сим. 192. Словник української мови Грінченка
  6. банта — -и, ж. Те саме, що бантина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. банта — БА́НТА, и, ж. Те саме, що ба́нтина. Борошняний пил висів у повітрі, а стіни [млина], банти і постав були обсипані ним, як снігом (Коцюб., І, 1955, 353). Словник української мови в 11 томах