бовван

Бовва́н:

— ідол, кумир; дурень [1]

— статуя язичеського божка; дурень [X]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бовван — ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯ розм., ТУПА́К розм., НЕДОТЕ́ПА розм., НЕТЯ́МА розм., НЕДО́У́МОК розм., НЕДО́У́М розм. рідше, ДУРИ́ЛО розм., ДУ́РНИК розм., ДУРНИ́ЛО розм., ТУМА́Н розм., КЕП розм., ТОВКА́Ч розм. Словник синонімів української мови
  2. бовван — БОВВА́Н, а, ч. 1. заст. У язичників — статуя, що зображає бога; ідол. Збившись навкруги високого дерев’яного боввана, перед яким горів вогонь, кричали [люди], сперечались, махали руками (Скл., Святослав, 1959, 65); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  3. бовван — Ідол Словник застарілих та маловживаних слів
  4. бовван — бовва́н недотепа, дурень (м, ср, ст)|| = бевзь Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бовван — Бовва́н, -на́; боввани́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бовван — БОВВА́Н, а, ч., заст. Статуя, що зображає язичницького бога; ідол. Стережіться, щоб не забули ви заповіту Господа, вашого Бога, якого склав з вами, щоб не зробили ви собі боввана на подобу всього, як наказав тобі Господь, Бог твій (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  7. бовван — Ідол, божище, кумир, божество; ЗН. статуя; (хто) сов. істукан. Словник синонімів Караванського
  8. бовван — див. дурний Словник синонімів Вусика
  9. бовван — бовва́н іменник чоловічого роду, істота ідол; про нерозумну людину Орфографічний словник української мови
  10. бовван — -а, ч. 1》 заст. У язичників – статуя, що зображає бога; ідол. 2》 лайл. Про дурну, обмежену людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. бовван — Бовван, -на м. Идолъ, кумиръ, истуканъ. Словник української мови Грінченка