бурда

Бурда́:

Бу́рда:

— 1) скандал, бешкет; 2) бешкетник, буян, забіяка [47]

— бійка і крик, сварка [I]

— каламутна рідка страва або напій [35]

— сварка [15]

— скандал, бешкет [46-1;46-2]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурда — -и, ж., розм. Каламутна, несмачна рідка страва або напій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бурда — Помиї Словник чужослів Павло Штепа
  3. бурда — БУРДА́, и́, ж., розм. Каламутна, несмачна рідка страва або напій. Часом то був “борщ”, часом взагалі якась бурда... (І. Багряний); Подали вечерю – якусь бурду з мерзлих буряків (Ю. Збанацький); На ранок прийшов наглядач, приніс .. по мисці бурди (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах
  4. Бурда — Бурда́ прізвище Орфографічний словник української мови
  5. бурда — И, Ж. 1. Несмачна страва. Сам їж цю бурду. 2. Щось незрозуміле, неприємне. Якась бурда твориться у цьому світі. Словник сучасного українського сленгу
  6. бурда — Розбій Словник застарілих та маловживаних слів
  7. бурда — див. мішанина Словник синонімів Вусика
  8. бурда — БУРДА́ розм. (каламутна, несмачна рідка страва або напій), БАЛАНДА́ розм., ПОМИ́Ї зневажл., ПІ́ЙЛО зневажл. Подали вечерю — якусь бурду з мерзлих буряків (Ю. Словник синонімів української мови
  9. бурда — БУРДА́, и́, ж., розм. Каламутна, несмачна рідка страва або напій. Подали вечерю — якусь бурду з мерзлих буряків (Збан., Єдина, 1959, 59). Словник української мови в 11 томах
  10. бурда — Бурда, -ди ж. 1) = здирок. Вас. 157. 2) Родъ игры у мальчиковъ: а) попадаютъ камешками въ поставленную стоймя каменную плиту или кусокъ доски; выигрываетъ — дає бурду — свалившій плиту или доску. Шейк. задам я тобі бурду! Задамъ я тебѣ трезвону! Шейк. Словник української мови Грінченка