бухацький

Буха́цький:

«злодійський»[ II, 15],[ VI, 144] (від звуконаподібного від вигукового бухнути «важко впасти, вдарити», льв. арґот. «вкрасти») [ОГ]

— жаргонний, вульгарний [25]

злодійський Ремесла ніякого не вмію, нї поля, нї ролі не маю, до роботи ніхто мене не прийме, тілько одно й лишавсь, що бухацька кумпанїя [ІФ-1902] Бухацькі душі! — скрикнув Стефко пронятий подивом. [ІФ-1905]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бухацький — буха́цький вул. злодійський (ст): Чи бачиш їх! Бухацькі душі? Я думав, що вони ще в кукурудзі, а вони вже картоплисько сплюндрували (Франко)||кіндерскій, лемберський (лємберський) ◊ буха́цькі ду́ші вул. злодії (Рудницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт