біскуп

Бі́скуп:

— єпископ [22]

— католицький єпископ [52;45;51]

— римсько-католицький єпіскоп [XIX] До участі в тих соймах допущені були тільки повноправні піддані (тоді всі були підданими цісарськими!), то значить шляхта і вище духовенство, біскупи та каноніки [XIX]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біскуп — бі́скуп іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. біскуп — -а, ч. Католицький єпископ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біскуп — Єпископ Словник чужослів Павло Штепа
  4. біскуп — БІ́СКУП, а, ч. Католицький єпископ. – Її [горілку] п'ють і пани, й мужики, і царі, і князі, і біскупи (І. Нечуй-Левицький); Колись маєток католицького біскупа, містечко се, було зруйноване дощенту (Д. Мордовець). Словник української мови у 20 томах
  5. біскуп — Бі́скуп, -па; бі́скупи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. біскуп — БІ́СКУП, а, ч. Католицький єпископ. — Її [горілку] п’ють і пани, й мужики, і царі, і князі, і біскупи (Н.-Лев., І, 1956, 211). Словник української мови в 11 томах
  7. біскуп — Біскуп, -па м. и пр. = бискуп и пр. Словник української мови Грінченка