вивірка
Білка [II-IV,VI]
вивірка (21, 66) – “білка”; [ІЦ-2006]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вивірка — ви́ві́рка 1 іменник жіночого роду, істота білка ви́вірка 2 іменник жіночого роду вивіряння Орфографічний словник української мови
- вивірка — Й, ж. Те саме, що білка. Ще потерпас вивірка битий горіх брати з твоєї долоні. Вчися чекати. (П-2:49). Словник поетичної мови Василя Стуса
- вивірка — I -и, ж. Те саме, що білка. II -и, ж. Те саме, що вивіряння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивірка — ВИ́ВІ́РКА¹, и, ж. Те саме, що бі́лка. Тут і там ставали ми, здержувані зчудовано блискавичними скоками вивірки по струнких соснах (О. Словник української мови у 20 томах
- вивірка — ви́вірка білка (ст): І тут майже не видно було сьогодні людей, діти не перекликалися між смереками, здоганяючи вивірок, не грали в піску на обгородженому рондо (Марська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вивірка — БІ́ЛКА (тварина), ВИ́ВІРКА, БІЛИ́ЦЯ діал. І падає сніг, і шумлять дерева... Десь лускає білка горішки дебелі (І. Нехода); — У горах і танцюється легше. Там ти — як вивірка на галузках. Скок та скок! (Д. Бедзик). Словник синонімів української мови
- вивірка — Ви́вірка, -ки, -ці; ви́вірки, -рок; іноді веві́рка (білка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вивірка — ВИ́ВІРКА¹, и, ж. Те саме, що бі́лка. Тут і там ставали ми, здержувані зчудовано блискавичними скоками вивірки по струнких соснах (Коб., III, 1956, 246); Під час відпочинку Роман виліз на дерево і ганяв вивірку на невимовну втіху дівчаток (Ле, Клен. Словник української мови в 11 томах
- вивірка — Вивірка, -ки ж. Бѣлка. Вх. Пч. II. 7. Словник української мови Грінченка