гевал

Значення в інших словниках

1. гевал — гева́л іменник чоловічого роду, істота фам. Орфографічний словник української мови
2. гевал — і ґевал, -а, ч., фам. Велика неповоротка, незграбна людина. || заст. Груба некультурна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гевал — ГЕВА́Л, а, ч., фам. Висока на зріст, неповоротка, незграбна людина. Щирі дитячі сльози чотирнадцятирічного гевала чимало розважали обозників (Ю. Яновський); В уяві склався образ здоровенного гевала, грубого і самозакоханого (В. Собко); // заст. Словник української мови у 20 томах
4. гевал — (-а) ч.; мол. Чоловік високого зросту та міцної статури. Може, вона пожартувала зі мною і замість неї чекатимуть на мене два дебелих гевали із беземоційними "обличчями", які потягнуть мене у якісь похмурі, невідомі міщанам печери для тортур <... Словник жарґонної лексики української мови
5. гевал — див. сильний Словник синонімів Вусика
6. гевал — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
7. гевал — Ге́вал і ґе́вал, -ла; -вали, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. гевал — ГЕВА́Л, а, ч., фам. Велика неповоротка, незграбна людина. Щирі дитячі сльози чотирнадцятирічного гевала чимало розважали обозників (Ю. Янов., I, 1958, 519); В уяві склався образ здоровенного гевала, грубого і самозакоханого (Собко, Звич. Словник української мови в 11 томах
9. гевал — Гевал, -ла м. Мужикъ, хамъ. З виду він і по одежі не гевал, не бурлака, а щось не просте. Стор. МПр. 4. К. ЧР. 423. Словник української мови Грінченка