гонорувати

Гонорува́ти:

— тут: сплачувати гонорар [49]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гонорувати — ГОНОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Триматися гордовито; зневажливо ставитися до інших. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть (Сл. Гр.); Це щось нове в тебе – не гонорувати за услугу ближніх (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  2. гонорувати — ГОНОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Гордовито триматися; зневажливо ставитися до інших. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  3. гонорувати — Гонорува́ти, -ру́ю, -єш гл. Тщеславиться, гордо держать себя. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть. Волынск. у. Словник української мови Грінченка
  4. гонорувати — гонорува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  5. гонорувати — див. чванитися Словник синонімів Вусика
  6. гонорувати — Гонорува́ти. Платити гонорар. З Липська дістала я перед двома тижнями від одної книгарні, чи, властиво, Verleger'а, письмо, де просить мене перевести йому кілька діл Толстого на німецьке [...] Між стрічками можна читати, що гонорував би добре (Коб. Українська літературна мова на Буковині
  7. гонорувати — -ую, -уєш, недок., рідко. Гордовито триматися; зневажливо ставитися до інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. гонорувати — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови