горстка

Го́рстка:

— жменя (або ще: горстка людей) [XI]

— пучок чого-небудь [3]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горстка — Го́рстка, -тки, -тці; го́рстки, -сток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. горстка — ГО́РСТКА, и, ж. 1. Невеликий пучок чого-небудь; жмут. Скілька горсток жита на розложених перевеслах лежать, як подолані і ще не пов’язані бранці (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  3. горстка — Го́рстка. Купка, нечисленна група людей. Перша горстка поборює другу, що стоїть під проводом Мустяци, за те, що нічо не робить, антішамбрує (стоїть по-льокайски в передпокою волоского клюбу)... Українська літературна мова на Буковині
  4. горстка — див. жмут; мало Словник синонімів Вусика
  5. горстка — го́рстка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. горстка — -и, ж. 1》 Невеликий пучок чого-небудь; жмут. || Маленький сніп чого-небудь. 2》 перен. Невелика кількість кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. горстка — ГО́РСТКА, и, ж. 1. Невеликий пучок чого-небудь; жмут. Скілька горсток жита на розложених перевеслах лежать, як подолані і ще не пов'язані бранці (Леся Українка); Коли льон вибирають руками, в'язати його в снопи зразу не слід... Словник української мови у 20 томах
  8. горстка — (жита) пучок, жмут; (конопель) снопок, снопик. Словник синонімів Караванського
  9. горстка — Жменька, крихта, купка Словник чужослів Павло Штепа
  10. горстка — Горстка, -ки ж. Пучекъ стеблей (конопли, льна) изъ 4 — 5 жмень. Вас. 200. ЕЗ. V. 194. Шух. І. 147. Та насіяв конопель, — вродилася горстка. Чуб. V. 1144. Словник української мови Грінченка
  11. горстка — ПУЧО́К (невелика в'язка однорідних предметів), ПУК рідше; ЖМУТ, ЖМУ́ТО́К, ЖМУ́ТИК (волосся, трави, соломи і т. ін.); ГО́РСТКА (перев. стебел); ВІ́ХОТЬ (перев. соломи, сіна). На рулі новенького велосипеда стримів пучок пшеничних колосків (О. Словник синонімів української мови