двірець
Дворець, двіре́ць:
— вокзал [48;52;II-IV]
— тут: вокзал [18]
— вокзал, залізнична станція [1;3;20]
— залізнична станція, вокзал [I]
Дворе́ць:
Дво́рець:
— вокзал [22;52;XI]
— вокзал, залізнична станція [51]
— залізничний вокзал [19]
— дворець (408) — <�пол. dworzec—вокзал; [MО,VI]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двірець — двіре́ць іменник чоловічого роду палац; вокзал — діал. рідко Орфографічний словник української мови
- двірець — -рця, ч., зах. Залізнична станція; вокзал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- двірець — 1. див. дворець 2. це див. вокзал Словник чужослів Павло Штепа
- двірець — двіре́ць вокзал; залізнична станція (ст): Він о десятій мусить бути на роботі, на головному двірці́. Ціле його життя пройшло на ньому, між вагонами, між рейками, між семафорами (Нижанківський); Двірець був модерний, побудований на місці давнього в рр. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- двірець — ВОКЗА́Л (будинок для обслуговування пасажирів на залізниці, пристані тощо), СТА́НЦІЯ, ДВОРЕ́ЦЬ (ДВІРЕ́ЦЬ) діал.; АВТОВОКЗА́Л (при автобусному сполученні). Вранці приїхав до Цюріха, кинув речі на вокзалі, а сам пішов до вечора блукати по місту (М. Словник синонімів української мови
- двірець — Двіре́ць, -рця́; двірці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- двірець — ДВІРЕ́ЦЬ див. дворе́ць. Словник української мови в 11 томах
- двірець — Двірець, -рця м. 1) ум. отъ двір. Стань, матінко, край двірця; іде твоя дочка до вінця. Мет. 173. 2) Дворецъ. 3) двірець залізничний. Вокзалъ желѣзнодорожный. Словник української мови Грінченка