дієцезія

Дієце́зія, діоцезія, єпархія:

— адміністративна церковна округа на чолі з єпископом [33,34]

— велика єпископська округа в західній церкві, єпархія [47]

— єпархія [39;II]

— єпархія, область, підпорядкована в церковно-адміністративному відношенні одному єпископові [46-2]

— єпископство, єпархія [48]

— єпіскопство [XX] релігійні корпорації (церкви, парохії, дієцезії )не можуть мати характеру публічного, урядового,— служителі церкви, попи, біскупи, не можуть побирати пенсій з публічного скарбу, а мусять жити або з власної праці, як усі другі обивателі, або з добровільних датків своїх вірних; [XX]

— територія, яка підлягає єпископському управлінню [37]

— церковна адміністративна одиниця на чолі з єпископом [44-2]

— церковна адміністративна одиниця, яку очолює єпископ [44-1]

— церковна адміністративна округа на чолі з єпископом [40]

— церковна територіальна одиниця, якою керує єпископ [51]

— церковний округ, що підлягав єпископському управлінню [35]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дієцезія — -ї, ж. У римсько-католицькій церкві – єпархія (у 1 знач.), єпископство (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дієцезія — Територіальна одиниця Католицької Церкви, керована єпископом-ординарієм; входить до складу митрополії чи підпорядковується безпосередньо Ватиканові; д. військова пов'язана не з територією, а з професійною групою; у сх. Церквах відповідником д. є єпархія. Універсальний словник-енциклопедія
  3. дієцезія — Дієце́зія, -зії, -зією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)