1. Словник з творів Івана Франка

екзарх

Екза́рх:

— церковний сановник, що очолює адміністрацію релігійних установ певної області або країни [46-2]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екзарх — екза́рх іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. екзарх — ІС. старший жрець; (у Візантії) намісник, губернатор; Ц. голова Церкви. Словник синонімів Караванського
  3. екзарх — -а, ч. 1》 У Стародавній Греції – глава жерців при храмі. 2》 У Візантійській імперії – намісник імператора. 3》 У греко-православній церкві – представник вищої церковної влади в державі або в окремих великих областях держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. екзарх — Заступник Словник чужослів Павло Штепа
  5. екзарх — Повноважений церкви, єпископ або митрополит, підпорядкований патріархові; у православній церкві глава церковного округу (екзархату), повноважний представник патріарха Словник застарілих та маловживаних слів
  6. екзарх — екза́рх (від грец. εξαρχος – керівник) 1. У Стародавній Греції глава жерців при храмі. 2. У Візантійській імперії намісник імператора, правитель області. 3. У православ’ї – глава церковної округи (екзархату). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. екзарх — Екза́рх, -ха; -за́рхи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. екзарх — ЕКЗА́РХ. а, ч. 1. У Стародавній Греції — глава жерців при храмі. 2. У Візантійській імперії — намісник імператора. 3. У греко-православній церкві — представник вищої церковної влади в державі або в окремих великих областях держави. Словник української мови в 11 томах