живина
Живина́:
— жива істота [51]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- живина — живи́на́ іменник жіночого роду щось живе рідко Орфографічний словник української мови
- живина — -вини, ж., рідко. Щось живе, жива істота. Великий тлумачний словник сучасної мови
- живина — ТВАРИ́НА (будь-яка істота на відміну від рослини або людини), ТВАРЮ́КА зневажл., ЖИВОТИ́НА розм., ТВАР заст., НІМИНА́ діал., ЖИВИ́НА́ діал.; ЗВІР, ЗВІРИ́НА, ЗВІРЮ́КА (ЗВІРЮ́ГА) розм. (дика, перев. хижа істота). Словник синонімів української мови
- живина — ЖИВИ́НА́, ви́ни́, ж., рідко. Щось живе, жива істота. Він.. любувався її [риби] рухами та підскоками, зовсім не думаючи про те, що живина мучиться, конає в болю, душиться (Фр., IV, 1950, 429); Такий уже він химерний чоловік. Любить всяку живину, і вона його любить (Коп., Подарунок, 1956, 119). Словник української мови в 11 томах
- живина — Живина, -ни ж. Животное, животина. Вх. Лем. 413. Зосталам ся нещаслива, як живина в полю. Гол. І. 297. Словник української мови Грінченка