жупа
Жу́па:
— одиниця адміністративного поділу [42]
— копальня [21]
— копальня солі [IV]
— солеварня [XIX] Ну, адже ж знаєте добре,— докинув Олекса,— що як возите на жупу дрова і дасть вам гайдук квиток, то той квиток сам ще менше варт, ніж сей банкнот,— а прецінь прийдете до ліверанта, дасте квиток, а він вам за нього три ринські! [XIX]
— соляна копальня або солеварня [44-2]
— тут: копальня солі або солеварня [44-1]
— Жу́па соляна: солеварня [24;IX]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жупа — жу́па іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- жупа — -и, ж., діал. Соляна копальня чи солеварня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жупа — Копальня, гірниче підприємство Словник застарілих та маловживаних слів
- жупа — В давній Польщі королівське гірниче підприємство (сіль, руди); краківські ж. — гол. копальні солі у Величці та Бохні (від середини XIII ст.); руські ж. — солеварні на Червоній Русі (від раннього середньовіччя, поступово ліквідовані в 2-й полов. XIX ст.). Універсальний словник-енциклопедія
- жупа — СОЛЕВА́РНЯ, ВА́РНИЦЯ заст., ЖУ́ПА діал. Словник синонімів української мови
- жупа — ЖУ́ПА, и, ж., діал. Соляна копальня чи солеварня. Одночасно магнати і шляхта розширяли у своїх маєтках і промисли: гути (скляні заводи), буди (виробництво поташу), ..жупи (Іст. УРСР, І, 1953, 181). Словник української мови в 11 томах
- жупа — Жупа, -пи ж. 1) Соляная копь. Галиц. 2) Связка соломы для кровли. Угор. Словник української мови Грінченка