загайка
загайка (262) — затримка; [MО,VI]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загайка — зага́йка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- загайка — -и, ж., розм. Те саме, що затримка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загайка — ЗА́ТРИ́МКА (тимчасове припинення дії, руху, ходу, розвитку, процесу і т. ін.), ЗАДЕ́РЖКА розм., ЗАМИ́НКА розм., ЗАМІ́ШКА розм., ЗАГА́ЙКА розм., ГА́ЯНКА розм., ЗАБА́РА заст., ГА́ЙКА рідко; ПРОСТІ́Й (вимушена, непередбачена затримка); ПЕРЕБО́Ї мн. Словник синонімів української мови
- загайка — Зага́йка, -ки, -ці; -га́йки, -га́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- загайка — ЗАГА́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що затри́мка. Тепер мав [старшина ] без загайки викладати мету свого приходу (Загреб., Шепіт, 1966, 274); Він розумів, що кожна хвилина загайки віднімає в нього шанси на перемогу (Добр., Очак. розмир, 1965, 232). Словник української мови в 11 томах
- загайка — Загайка, -ки ж. Замедленіе. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка