каня
Ка́ня, канюк:
— канюк, птах з родини яструбових [1]
— порода шуліки [I]
— птах з родин яструбових [2;23;24]
— птах з родини яструбових [3]
— хижий птах з родини яструбових, схожий на шуліку [54]
— хижий птах родини яструбових [43]
— шуліка, птах з родини яструбових [18]
— шуліка [II-IV,VI,VII,IX,XI]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каня — ка́ня іменник жіночого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
- каня — -і, ж. Хижий птах родини яструбових, схожий на шуліку; знищує гризунів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каня — КА́НЯ (хижий птах родини яструбових), КАНЮ́К, КАНЮ́КА, МИШОЇ́Д. Понад поляною все яструби літають, ворони, кані, сороки, галки (І. Франко); Ой летіла канюка, постреляна з лука (П. Чубинський); Степовий мишоїд знову заходить проти вітру, знову набирає висоту (М. Чабанівський). Словник синонімів української мови
- каня — КА́НЯ, і, ж. Хижий птах родини яструбових, схожий на шуліку; знищує гризунів. Понад поляною все яструби літають, ворони, кані, сороки, галки (Фр., IV, 1950, 52); Поїдають отруйних змій і багато птахів: кондор, орел-змієїд, каня, ворони.. Словник української мови в 11 томах
- каня — Ка́ня́, -ні ж. 1) Четырехугольное углубленіе, выдолбленное долотомъ въ підвалині, своло въ которое входить чіп столба. Кіев. и Подольск. г. 2) Родъ коршуна. Ой летіла сива каня по полю. Чуб. III. 251. Нищить як каня. Ном. № 2770. Виглядає, як каня дощу. Чуб. І. 256. Словник української мови Грінченка