1. Словник з творів Івана Франка

кенді

Калоші [VI]

«калоші»[ VI, 169] (вираз, знаний уже Котляревському як кинді, кенді «повстянки; великі чоботи», прийшов, мабуть, почерез рос. кеньги «зимові черевики з кожуха або повсти», з фін. kenkä «черевик») [ОГ]

— Кенді означають, як подає словник Желехівського: 1) грубі зимові шкарпетки; 2) великі чоботи5. Таке їх значення випливає також з контексту: «Дурню, не реви при людях! Думаєш, шо я в хутрі й кендях тут стою?» (169). Не говорить босий Владко до такого ж босого Начка, що плакав з холоду перед будинком поліції у Львові. Редакція пояснила це слово досить оригінально:- «Кенді — калоші» (499). Таке пояснення суперечить також словникові Грінченка, в якому сказано: «кенді — валенки, валеные калоши, в насмешку — большие сапоги» (т. II, стор. 235). [MО,VI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кенді — кинді, -ів, мн. (одн. кендя, киндя, -і, ж.), діал. Валянки; повстяні калоші. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кенді — КЕ́НДІ, КИ́НДІ, ів, мн. (одн. ке́ндя, ки́ндя, і, ж.), діал. Валянки; повстяні калоші. Набув [Латин] на ноги кинді нові І рукавиці взяв шкапові (І. Котляревський); – Думаєш, що я в хутрі й кендях тут стою? (І. Словник української мови у 20 томах
  3. кенді — Ке́нді, -дів, -дям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кенді — КЕ́НДІ, КИ́НДІ, ів, мн. (одн. ке́ндя, ки́ндя, і, ж.), діал. Валянки; повстяні калоші. Набув [Латин] на ноги кинді нові І рукавиці взяв шкапові (Котл., І, 1952, 171); — Думаєш, що я в хутрі й кендях тут стою? (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. кенді — Ке́нді см. кендя. Словник української мови Грінченка