кивот
Киво́т, кіо́т:
Ки́вот:
— божник [52]
— божник, рама або шафка зі скляними дверцятами для ікон [38]
— дерев'яна скринька на церковному престолі, де зберігаються так звані святі тайни [32]
— місце на престолі церкви, де перебуває Христос у вигляді хліба і вина [51]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кивот — 1. Напрестольний предмет — вмістилище у вигляді церкви, призначене для зберігання Напередосвячених і запасних Святих Дарів; дарохранильниця; ковчег; сіон; єрусалим; гробниця; артофор, хлібоносець; заст. перистерій; розм. пушка; 2. Поличка для ікон в будинку мирянина; кіот; божник Словник церковно-обрядової термінології
- кивот — КИВО́Т, КІВО́Т, а, ч., заст. Кіот. Цареві князі, і всі сили, І отроки, і весь народ, Замкнувши в городі ківот, У поле вийшли, худосилі, У полі бились, сиротили Маленьких діточок своїх (Т. Шевченко); За мною в Рим! Там храм наш, там кивот! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- кивот — Киво́т, -та; -во́ти, -тів або кіо́т, -та кіо́т і киво́т, -та; -ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кивот — Те саме, що і кіот. Архітектура і монументальне мистецтво