1. Словник з творів Івана Франка

клячати

Кляча́ти, клячі́ти:

кляча́ти:

— стояти на колінах [1;13;21;23;43;II,IV]

— стояти на колінах нерухомо [3]

— стояти навколішках [X,XIII]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клячати — кляча́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. клячати — КЛЯЧИТИ, стояти навколішках <�на колінах>, п! УКЛЯКАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. клячати — і клячити, -чу, -чиш, недок., діал. Стояти на колінах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клячати — КЛЯЧА́ТИ, КЛЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, недок., діал. Стояти на колінах. Він довго клячав, похиливши сиву голову і зложивши руки навхрест (І. Франко); Коло нього [теляти] клячала Марійка із синами і майже плакала (О. Словник української мови у 20 томах
  5. клячати — кляча́ти стояти на колінах (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. клячати — КЛЯЧА́ТИ і КЛЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, недок., діал. Стояти на колінах. Він довго клячав, похиливши сиву голову і зложивши руки навхрест (Фр., V, 1951, 89); Аглая-Феліцітас… клячила перед Софою (Коб., III, 1956, 366). Словник української мови в 11 томах
  7. клячати — Кляча́ти, -чу́, -чи́ш гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою. Чигир. у. Словник української мови Грінченка