конвенієнція

Конвеніє́нція:

— договір, традиція, умовність, дотримання загальновживаних правил [48]

— умовність [XVIII,XX] Ти сама мала спосібність не раз переконатися доочне, як я відношуся до всяких церемоній і конвенієнцій, котрими обставлена связь мужчини з женщиною,— так само і я переконався, що й ти не менше розумно і ліберально відносишся до всього того, що заключається в пустій фразі «не випадає» [XX]; Оба його батьки не виблискують інтелігенцією, але Шекспірові треба було не їх філософії; він рядом страшних подій натягає їх мов струни на арфі, щоб видобути з них найчистіші, найглибші тони людського серця, щоб роздягти королівський маєстат із усіх обслон людської конвенієнції та виплеканого віками самодурства і показати в королі те бідне, слабе, глупе людське єство, перед яким не тихне вітер, не лякається грім, не має респекту пропасниця [XVIII]