конкомітація

Конкоміта́ція:

— доручення [46-1;46-2]

— тут: доручення [44-2;XIX] Сповняючи сей наказ,— читаємо дослівно в цитованім документі,— домінія вислала до циркулярного уряду війта товстецького, присяжних і всіх тих, що підписали жалобу з д. 3 липня 1800, з такою конкомітацією: що всі ті вислані — проводирі бунту, збирають складки на дальше ведення процесу і, ходячи два рази до Тернополя, без згоди цілої громади розтратили 120 злп [XIX]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me