1. Словник з творів Івана Франка

консеквентний

Консекве́нтний:

— послідовний [2;20;26;31;33;38-40;42;46-2;47;48;50;XII,XIII]

— послідовний, витриманий [12]

— послідовний, прямолінійний [44-1;XI]

— консеквентніший: послідовніший [XX] Тепер, коли «Пр.» рішуче висказалась проти прогресу,здається ми ніщо буде українцям дивитись на ню; а наша газета, надіюсь, вийде і грунтовніша і консеквентніша ніж навіть наші торішні видання, бо досвід мусив же нас дещо навчити [XX]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консеквентний — консекве́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. консеквентний — Консекве́нтний. Послідовний, урівноважений, наполегливий. Була гарна сама собою [...] Збудована була прегарно... А що в своїх постановах була скора й консеквентна, — я любила її безгранично, пристосовувалася до неї без надумування (Коб. Українська літературна мова на Буковині
  3. консеквентний — -а, -е, книжн. Те саме, що послідовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. консеквентний — Послідовний Словник чужослів Павло Штепа
  5. консеквентний — КОНСЕКВЕ́НТНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що послідо́вний. Одні естетики, консеквентні в своїй доктрині, сміло замикають очі на дійсні факти (І. Франко); Будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла... (М. Словник української мови у 20 томах
  6. консеквентний — консекве́нтний послідовний (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. консеквентний — консекве́нтний [від лат. consequens (consequentis)] послідовний. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. консеквентний — ПОСЛІДО́ВНИЙ (про вчення, світогляд, виклад, здійснення чогось тощо — який не має в собі нічого суперечливого, побудований за певним планом), СИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, МЕТОДИ́ЧНИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, ВИ́ТРИМАНИЙ, КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн.; ЗВ'Я́ЗНИЙ, ЛОГІ́ЧНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  9. консеквентний — Консекве́нтний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. консеквентний — КОНСЕКВЕ́НТНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що послідо́вний. Одні естетики, консеквентні в своїй доктрині, сміло замикають очі на дійсні факти (Фр., XVI, 1955, 295); Будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла… (Коцюб., І, 1955, 170). Словник української мови в 11 томах
  11. консеквентний — рос. консеквентный послідовний. Eкономічна енциклопедія