кпи

Значення в інших словниках

1. кпи — КПИ: ◇ Бра́ти (підніма́ти, здійма́ти) / взя́ти (підня́ти, здійня́ти) на глум (на глу́зи, на глуз, на сміх, на кпи́ни, на кпин, діал. на кпи) див. бра́ти. Словник української мови у 20 томах
2. кпи — На кпи, щоб дивувалися такі дурні, як ти. Іронічна відповідь на питання, “по що те робиш?” Не кпи собі з Микити, бо Микита вміє кпити. Не насміхайся з мене, бо я можу ліпше з тебе. Не кпи собі з мене, бо ще підеш за мене. Приповідки або українсько-народня філософія
3. кпи — КПИ: ◊ На кпи брати (здіймати і т. ін.) кого, що, діал. — кепкувати, глузувати з когось, чогось. Лис на кпи його здіймає [ведмедя]: «Бач, як вуйко мій співає!» (Іван Франко, XII, 1953, 19); Дівчата ще дужче сміялися, бабині слова на кпи брали (Марко Черемшина, Вибр., 1960, 38). Словник української мови в 11 томах