лабатенник
Лабате́нник:
— чорт лабатий [48;XX] Де там,— не переглянувши сам,попер у друкарню,— тепер зложили — чорт знає що вийшло, поправляй, хоч лабатенника з'їдж! [XX]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me