лотр

Значення в інших словниках

1. лотр — лотр іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
2. лотр — див. задерикуватий; ледачий; розбійник Словник синонімів Вусика
3. лотр — -а, ч., діал., лайл. Негідник, розбійник, грабіжник. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лотр — ЛОТР, а, ч., діал., лайл. Негідник, розбійник, грабіжник. – Маєш такого лотра у себе, яких мало й на світі є. Жени його в потилицю з свого обійстя (М. Стельмах); – Плати, лотре, штраф за потраву посіву та за столочену траву! (В. Словник української мови у 20 томах
5. лотр — лотр, льотр негідник, ошуканець, злочинець, розбійник Словник застарілих та маловживаних слів
6. лотр — РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал. Словник синонімів української мови
7. лотр — ЛОТР, а, ч., діал., лайл. Негідник, розбійник, грабіжник. Але чим викажеш [доведеш] їм, що ти.. не лотр у тому найгіршому розумінні, яким намагається шляхтич виставити тебе перед красунею господинею?.. Словник української мови в 11 томах
8. лотр — Лотр, -ра м. Воръ, разбойникъ, грабитель, бездѣльникъ, плутъ, негодяй. З такого похнюпи, як той Карпо, та такий лотр учинився. Хата. 138. ум. ло́трик. Словник української мови Грінченка