лупак
Лупа́к:
— м'який камінь, сланець [VI]
— (лупакова скеля): м'яка порода каменю [16]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лупак — лупа́к іменник чоловічого роду сланець діал. Орфографічний словник української мови
- лупак — Сланець. Словник синонімів Караванського
- лупак — -а, ч., діал. Сланець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лупак — ЛУПА́К, а́, ч., діал. Сланець. – Це другий виробіток [шахти] .. Як видобули вже лівий клин – він уперся у лупак або граніт (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
- лупак — ЛУПА́К, а́, ч., діал. Сланець. — Це другий виробіток [шахти].. Як видобули вже лівий клин — він уперся у лупак або граніт (Досв., Вибр., 1959, 190). Словник української мови в 11 томах
- лупак — Лупа́к, -ка м. Преим. во мн. лупаки́. Шелуха и крупные отруби, остающіеся послѣ просѣиванія муки. Вас. 175. Словник української мови Грінченка