ліска

Лі́ска:

— ліщина [28]

— паличка [II,XII]

— ціпок (з ліщннн) [1]

— ціпок, палиця [20]

— ціпок, паличка [III-V]

Лі́ска ма́га:

— чарівна паличка мага [3]

ліс, ліска:

— ворота, плетені з лози [VI,VII]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліска — лі́ска 1 іменник жіночого роду огорожа; плетена хвіртка лі́ска 2 іменник жіночого роду волосінь лі́ска 3 іменник жіночого роду ліщина; палиця з цього дерева Орфографічний словник української мови
  2. ліска — I -и, ж. Зменш. до ліса. II -и, ж. Те саме, що волосінь 3). III -и, ж., діал. Ліщина (у 1 знач.). || Ціпок із ліщини. Ліска мага зах. — чарівна паличка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліска — ЛІ́СКА¹, и, ж. Зменш. до лі́са. Прилетіла зозуля та й сіла на лісці (П. Чубинський); З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі – тік; за током – огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою (Панас Мирний); Грицько .. Словник української мови у 20 томах
  4. ліска — лі́ска ціпок, палиця (перев. з ліщини)(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. ліска — Посох, палиця Словник застарілих та маловживаних слів
  6. ліска — ВОЛОСІ́НЬ (у вудці), ВОЛОСНЯ́, ЛІ́СКА, ПОВОДО́К. Стис удилище, підсік... Ого, нівроку! Немов струна співає волосінь (М. Рильський); Все відбилося у воді — поплавець з гусячого пера, і скручена з кінського хвоста волосня, і довге ліщинове вудлище (А. Словник синонімів української мови
  7. ліска — ЛІ́СКА¹, и, ж. Зменш. до лі́са. Грицько.. сів на колодку, що лежала під ліскою (Вас., Вибр., 1954, 103). ЛІ́СКА², и, ж. Те саме, що волосі́нь 3. В руках у вас вудочка. Ліска у вас кріпка, гачок у вас сталевий, загартований, міцний (Вишня, II, 1956, 246). Словник української мови в 11 томах
  8. ліска — Ліска, -ки ж. 1) ум. отъ ліса. Усі двори лісками обгорожувані. Черном. Прилетіла зозуля і сіла на лісці. Грин. III. 588. 2) Ворота, сплетенныя какъ плетень. Отворяй, мати, ліску, ведемо ті невістку. Гол. IV. 332. 3) Рыболовная плетенка. Угор. 4) Орѣшникъ. Словник української мови Грінченка