мандаторій

Манда́тор, мандато́рій:

— особа, яка має повноваження (мандат) до виконування якоїсь функції; тут: фільварковий функціонер (в Австрії до 1848 р.), який під державним контролем здійснював адміністративну владу над підданими селянами [44-1]

— тут: чиновник, який виконував поліційно-судові функції щодо кріпосних селян; утримувався поміщиком, затверджувався на посаду австрійською владою [44-2]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me