меркотати

Значення в інших словниках

1. меркотати — меркота́ти дієслово недоконаного виду мерехтіти діал. Орфографічний словник української мови
2. меркотати — -оче і меркотіти, -тить, недок., діал. Підсил. до меркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. меркотати — МЕРКОТА́ТИ, о́че і МЕРКОТІ́ТИ, ти́ть, недок., діал. Підсил. до мерка́ти. Свічка меркоче, мов догасаюче життя (І. Франко); В очах ідіота меркотіла скажена ненависть (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
4. меркотати — МИГТІ́ТИ (з'являтися на короткий час і зникати з поля зору; перен. — швидко, зненацька з'являтися в свідомості), МИГА́ТИ, МЕЛЬКА́ТИ, МИГОТА́ТИ (МИГОТІ́ТИ) підсил., МЕЛЬКОТІ́ТИ підсил., МАЙОРІ́ТИ, МИГКОТІ́ТИ підсил. діал.; МЕРЕХТІ́ТИ, РЯХТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
5. меркотати — МЕРКОТА́ТИ, о́че і МЕРКОТІ́ТИ, ти́ть, недок., діал. Підсил. до мерка́ти. Свічка меркоче, мов догасаюче життя (Фр., VII, 1951, 148); В очах ідіота меркотіла скажена ненависть (Фр., II, 1950, 277). Словник української мови в 11 томах