мой
Мой:
— вигук при звертанні до рівних або нижчих [5;10;7;XII ]
— неозначена форма звертання: чоловіче, хлопче, жінко тощо [IV]
— своєрідне звертання, вигук [I]
мой (21, 379) – “гей, ти”.
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мой — МОЙ, виг., діал. Уживається при звертанні до людини. – А ти що тут робиш, мой? – відізвався я до нього [хлопчини] (І. Франко); – Мой, хлопці, ану хто хоче бути єпископом? (Ю. Мельничук). Словник української мови у 20 томах
- мой — МОЙ, виг; діал. Уживається при звертанні до людини. — А ти що тут робиш, мой? — відізвався я до нього [хлопчини] (Фр., IV, 1950, 388); — Мой, хлопці, ану хто хоче бути єпископом? (Мельн., Поріддя.., 1959, 28). Словник української мови в 11 томах