міркуватися

Значення в інших словниках

1. міркуватися — міркува́тися дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
2. міркуватися — -ується, недок., безос. З'являтися в думках, уяві; уявлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міркуватися — МІРКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., безос. З'являтися в думках, уяві; уявлятися. [Павло:] Бач, мені тоді міркувалося, що на чужині нема ні людей, ні попів, а скрізь тільки одна пуща, нетрі та бескети... (М. Словник української мови у 20 томах
4. міркуватися — УЯВЛЯ́ТИСЯ (з'являтися в уяві, думках, свідомості), МА́РИТИСЯ, ВЕРЗТИ́СЯ розм., ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВИНИКА́ТИ, ПРИХО́ДИТИ, НАПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ЗРИНА́ТИ, УЗДРІВА́ТИСЯ (перев. із сл. в уяві, свідомості, пам'яті і т. ін. Словник синонімів української мови
5. міркуватися — МІРКУВА́ТИСЯ, ується, недок., безос. З’являтися в думках, уяві; уявлятися. [Павло:] Бач, мені тоді міркувалося, що на чужині нема ні людей, ні попів, а скрізь тільки одна пуща, нетрі та бескети… (Кроп. Словник української мови в 11 томах
6. міркуватися — Міркуватися, -куюся, -єшся гл. 1) Соображаться съ чѣмъ, примѣняться къ чему. 2) Удерживаться, воздерживаться. Словник української мови Грінченка