набилювати

Наби́лювати:

— (думку): навівати, наганяти [IV]

— говорити [XX] Станіславське жіноче товариство носиться з гадкою видання жіночого альманаха і не знаю, чи не задумує просити Вас або д. Вовка о статтю про теперішній стан жіночої справи в Європі, — щось подібного мені Кобринська набилювала, та не знаю, чи до того дійде [XX]

— говорити, натякати [48]

— натякати [16;II]

— пригадати, пригадувати [I]

наби́лювати: намекать [ІФ,1890]

— «Набилитися, набилюватися» викладені як «пригадати (ся), пригадувати (ся)». Таке значення дійсно мають ці слова на Бойківщині: його фіксує також словник Желехівського. З таким значенням це слово вживається і польських діалектах, пор. nabylić. Але якщо таке значення застосувати до тексту: «Якесь мені погане на сон набилилося» (52), то виникає нісенітниця; «набилитися на сон» значить не «пригадатися на сон», а «приснитися», «мати неприємний віщий сон». Корінь слова «набилити» такий самий, як у рос. «быль» «былина». [MО,I]