нунцій

Ну́нцій:

— вищого рангу дипломатичний представник Папи Римського в урядах інших держав [51]

— папський посланець [47]

— посол (папський) [46-2]

— представник папи римського при уряді якої-небудь держави [43]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нунцій — ну́нцій іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. нунцій — -я, ч. Представник Папи Римського при уряді якої-небудь держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нунцій — Посол (папський) Словник чужослів Павло Штепа
  4. нунцій — НУ́НЦІЙ, я, ч. Постійний представник Ватикану при уряді якої-небудь держави. На різдво приїхав до Києва королевич Владислав з папським нунцієм – кардиналом Боргезе (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  5. нунцій — Вісник. Тут: постійний дипломатичний представник римського папи при урядах держав, папський посол Словник застарілих та маловживаних слів
  6. нунцій — ну́нцій (від лат. nuntius – вісник) постійний вищого рангу дипломатичний представник папи римського при урядах держав, з якими Ватікан підтримує дипломатичні відносини. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. нунцій — Постійний представник папського престолу при урядах держав, з якими Ватикан підтримує дипломатичні стосунки; зазвичай єпископ чи архієпископ у ранзі Посла. Універсальний словник-енциклопедія
  8. нунцій — НУ́НЦІЙ (дипломатичний представник Папи Римського), ЛЕГА́Т. Словник синонімів української мови
  9. нунцій — НУ́НЦІЙ, я, ч. Представник римського папи при уряді якої-небудь держави. Найспритнішого нунція Комулея папа заслав за Дунай, за Дністер, щоби благословити різню між людьми (Ле, Наливайко, 1957, 163)... Словник української мови в 11 томах