обезвічити
Обезвічити:
— покалічити [III,VII]
— скалічити [XII]
— скалічіти [4]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезвічити — обезві́чити дієслово доконаного виду покалічити діал. Орфографічний словник української мови
- обезвічити — -чу, -чиш, док., перех., діал. Покалічити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезвічити — ОБЕЗВІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, діал. Покалічити. Другий замах [батога] повалив на землю другого драба, третій обезвічив третього, переламавши йому кості в обох руках (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- обезвічити — обезві́чити покалічити (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- обезвічити — ОБЕЗВІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., діал. Покалічити. Другий замах [батога] повалив на землю другого драба, третій обезвічив третього, переламавши йому кості в обох руках (Фр., III, 1950, 152). Словник української мови в 11 томах
- обезвічити — Обезвічити, -чу, -чиш гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107. Словник української мови Грінченка