обломити

обломи́ти: поколотить [ІФ,1890]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обломити — обломи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обломити — див. обламувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обломити — ОБЛОМИ́ТИ див. обла́мувати². Словник української мови в 11 томах
  4. обломити — ОБЛОМИ́ТИ див. обла́мувати². Словник української мови у 20 томах
  5. обломити — облама́ти / обла́мувати ре́бра (боки́) кому. 1. чим і без додатка. Дуже побити, покалічити кого-небудь чимсь. обломи́ти ре́бра. — От вишлемо завтра наймитів, а дядьки їм дрючками обломлять ребра. Тоді не буде жнив ні у вас, ні у нас (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  6. обломити — Обломити, -млю, -миш гл. Обломать, сломать. Мій кінь стані не простоїть, моя зброя кілка не обломить. Чуб. V. 151. Словник української мови Грінченка