обірник

Значення в інших словниках

1. обірник — обірни́к іменник чоловічого роду гній діал. Орфографічний словник української мови
2. обірник — -у, ч., діал. Гній. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обірник — ОБІРНИ́К, у́, ч., діал. Гній. – Для них [тварин] будує [людина] хліви й стайні, тягає воду з криниць, .. викидає обірник (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
4. обірник — ГНІЙ (органічне добриво), ПЕРЕГНІ́Й, ПОГНІ́Й діал., ОБІРНИ́К діал. Відомо — щоб краще родила земля, Потрібно возити гній на поля (С. Олійник); Коли до цього суглинку додати на ямку по два цебра чорнозему з перегноєм, саджанці підуть рости (С. Словник синонімів української мови
5. обірник — ОБІРНИ́К, у́, ч., діал. Гній. — Для них [тварин] будує [людина] хліви й стайні, тягає воду з криниць,.. викидає обірник (Фр., IV, 1950, 121). Словник української мови в 11 томах
6. обірник — Обірни́к, -ка м. 1) Навозъ. Вх. Зн. 42. 2) У гуцульскихъ мастеровъ (мосяжним), дѣлающихъ украшенія изъ мѣди: родъ круглаго долотца съ остріемъ трубочкой — для выбиванія кружковъ изъ мѣдной пластинки. Шух. Г. 278. Словник української мови Грінченка