ознаймити

Ознайми́ти:

— заявити [46-2]

— тут: оголосити [XIX] Заледве комісар циркулярний п. Нітше скінчив випитування міщан і об'явив їм своє рішення, увільняючи їх від роблений недравної панщини, коли в тім д. 9 червня 1789 р. явились у грималівськім дворі перед самою княжною депутати і пленіпотенти містечка Товстого і не тільки відступили від усякого процесу проти домінії, не тільки зреклися тої вільності, яку їм ознаймив п. комісар, і всяких улегшень, які могли для них в тій справі вийти від губернії, але прирекли навіть ніколи на будуще ніяких процесів з домінією не зачинати [XIX]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ознаймити — ознайми́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ознаймити — див. ознаймляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ознаймити — ОЗНАЙМИ́ТИ див. ознаймля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. ознаймити — ознаймити, ознаймувати оголосити, повідомити, попередити, сповістити, обнародувати Словник застарілих та маловживаних слів
  5. ознаймити — ПОВІДОМЛЯ́ТИ кого, рідше кому (доводити до чийогось відома), СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИ кому, ВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ) кому, ЗВІЩА́ТИ розм., ЯСИ́ТИ заст., ДОВО́ДИТИ кому, діал., ОСВІ́ДЧУВАТИ кому, діал. Словник синонімів української мови
  6. ознаймити — ОЗНАЙМИ́ТИ див. ознаймля́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. ознаймити — Ознайми́ти, -млю, -миш гл. Объявить, извѣстить. Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о Бозі. Чуб. III. 383. Словник української мови Грінченка