окап

О́кап:

— (дощаний) — тут: заслона (з дощок) [16]

— дошка, висунута з-під стріхи, щоб дощова вода падала далі від хати [VI]

— капотіння; місце в даху, звідки скапує вода [II]

— місце, де дощова вода скапує з даху; скапування [54]

— острішок [21;15;18]

— піддашшя (зроблене для того, щоб дощ не нищив стін) [III]

— піддашшя [IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окап — о́кап іменник чоловічого роду острішок діал. Орфографічний словник української мови
  2. окап — -у, ч. Черепиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окап — О́КАП, у, ч., діал. Острішок. Стоячи при самій стіні, вони дощаним окапом заслонені були від усякої небезпеки згори (І. Франко); Одного разу упав тільки такий маленький камінчик згори; .. якби так був трохи голову вихилив [Тарас] з-під окопу, було би його забило (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
  4. окап — О́КАП, у, ч., діал. Острішок. Стоячи при самій стіні, вони дощаним окапом заслонені були від усякої небезпеки згори (Фр., VI, 1951, 83). Словник української мови в 11 томах