1. Словник з творів Івана Франка

окіл

Округа (колишня більша адміністративна одиниця в Австрії) [IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окіл — окі́л 1 іменник чоловічого роду околиця окі́л 2 прислівник навкруги незмінювана словникова одиниця рідко окі́л 3 прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. окіл — Околиця; Р. оточення, товариство; Г. ІСТ. округа. Словник синонімів Караванського
  3. окіл — I околу, ч. 1》 розм. Навколишня місцевість; околиця. Окіл точки мат. — будь-яка відкрита множина, елементом якої є дана точка; одне з основних понять у топології. 2》 рідко. Оточення, товариство. 3》 діал. Постава, зовнішній вигляд. 4》 іст., зах. Округ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окіл — ОКІ́Л¹, око́лу, ч. 1. розм. Навколишня місцевість; околиця. Не сумуй, що листя Сиплеться додолу: Знов зазеленіє По всьому околу (П. Грабовський); З розмов, з чуток, з усіх ознак Дізнався посланий козак, Що вирядив на цей окіл Свої роз'їзди Радзівілл (М. Словник української мови у 20 томах
  5. окіл — I. ОКО́ЛИЦЯ (місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось), ОКРУ́ГА, ОКРУГ рідше, КРУЖИНА́ рідко, ОКІ́Л розм., ОКО́ЛІЯ заст., О́КОЛО діал. Здобувши Богородчанську фортецю.., 1744... Словник синонімів української мови
  6. окіл — Окі́л, око́лу, -лові, в -лі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. окіл — ОКІ́Л¹, око́лу, ч. 1. розм. Навколишня місцевість; околиця. Не сумуй, що листя Сиплеться додолу: Знов зазеленіє По всьому околу (Граб. Словник української мови в 11 томах
  8. окіл — Окіл, око́лу м. Окрестность, окружность. На увесь окіл є один чинбарь. О. 1862. І. 53. На ввесь окіл гукав. Греб. 361. Словник української мови Грінченка