опорядити
[ II, 16] (поль. oporządzić) «обікрасти» [ОГ]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опорядити — опоряди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- опорядити — див. опоряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опорядити — ОПОРЯДИ́ТИ див. опоряджа́ти. Словник української мови у 20 томах
- опорядити — ЗБИРА́ТИ (готувати когось для відправлення куди-небудь, забезпечуючи всім необхідним, готувати щось у дорогу), СПОРЯДЖА́ТИ, ЕКІПІРУВА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ, РИХТУВА́ТИ (РИШТУВА́ТИ) розм., ЗНАРЯДЖА́ТИ діал., ЗРЯДЖА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- опорядити — Опоряди́ти, -джу́, -ди́ш, -дя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опорядити — ОПОРЯДИ́ТИ див. опоряджа́ти. Словник української мови в 11 томах